Кафедра екології та технологій захисту навколишнього середовища НТУ «Дніпровська політехніка» продовжує розширювати наукову співпрацю з європейськими університетами та залучати молодих дослідників до сучасних лабораторних досліджень. Черговим етапом цієї роботи стала наукова поїздка до Технічного університету «Фрайберзька гірнича академія» (TU Bergakademie Freiberg, Німеччина).
Професор кафедри ЕТЗНС Олександр Ковров та студентки-біологині Аліна Богун і Юлія Іщенко прибули до Фрайберга для виконання спільної дослідницької програми. Робота проводиться в екологічній лабораторії Інституту біонаук, де команда вивчає фізико-хімічні та біоекологічні властивості забруднених ґрунтів, поєднуючи традиційні методи ґрунтового аналізу з сучасними біологічними підходами.
Рис. 1. Професор Олександр Ковров, Аліна Богун та Юлія Іщенко на центральній площі Фрайберга біля відомого музею мінералів Terra Mineralia.
Перша світлина символічно відкриває цьогорічний етап наукової мобільності. Фрайберг поєднує гірничу, мінералогічну та природничо-наукову традиції, а розташований поруч музей Terra Mineralia створює особливий контекст для роботи дослідників, які займаються проблемами техногенно змінених ґрунтів, мінеральних компонентів забруднення та екологічного відновлення територій.
У цьому році програма досліджень охоплює кілька взаємопов’язаних блоків. Насамперед визначаються засоленість і рН ґрунтів – базові параметри, що характеризують реакцію ґрунтового середовища, іонний режим та умови існування рослин і мікроорганізмів. Окремий напрям присвячений оцінюванню вмісту важких металів, що дає змогу охарактеризувати рівень техногенного навантаження та потенційні екологічні ризики. Біологічна частина роботи передбачає пошук і вивчення резистентних мікроорганізмів та ґрунтових водоростей, здатних зберігати життєздатність у стресових умовах забруднення, засолення та інших несприятливих факторів.
Рис. 2. Дослідницька команда НТУ «Дніпровська політехніка» в екологічній лабораторії Інституту біонаук ТУ «Фрайберзька гірнича академія».
Лабораторна робота у Фрайберзі має не лише наукове, а й важливе освітнє значення. Для Аліни Богун та Юлії Іщенко це можливість безпосередньо долучитися до повного циклу експериментальних досліджень: від підготовки проб і роботи з лабораторним обладнанням до обговорення результатів та формування наукових висновків. Така взаємодія сприяє розвитку практичних компетентностей молодих дослідниць і водночас зміцнює професійні зв’язки між українськими та німецькими науковцями.
Особливу увагу команда приділяє біокрасту (biocrust) – тонкому біологічно активному поверхневому шару ґрунту, у формуванні якого беруть участь ціанобактерії, ґрунтові водорості, гриби та інші організми. Для деградованих і техногенно порушених територій такі угруповання становлять значний інтерес, оскільки можуть сприяти стабілізації поверхні ґрунту, накопиченню органічної речовини та формуванню сприятливіших умов для подальшого відновлення екосистем. Саме тому пошук резистентних штамів мікроорганізмів і водоростей є перспективним напрямом для майбутніх біотехнологій рекультивації та фіторемедіації.
Рис. 3. Аліна Богун та Юлія Іщенко під час підготовки ґрунтових проб до лабораторних досліджень фізико-хімічних і біологічних показників.
На третьому фото зафіксовано один із робочих етапів експерименту — пробопідготовку та роботу із серіями ґрунтових зразків. Саме якісна підготовка проб є основою для подальших вимірювань рН і засоленості, аналітичної оцінки забруднення важкими металами та біологічних досліджень. Паралельне опрацювання великої кількості зразків дозволяє порівнювати різні типи ґрунтового середовища й виявляти закономірності між хімічними параметрами та стійкістю мікробних і водоростевих угруповань.
Комплексний підхід, який об’єднує фізико-хімічну характеристику ґрунтів з аналізом їхньої біологічної складової, має особливе значення для розроблення природоорієнтованих технологій відновлення. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування методів біоремедіації та фіторемедіації, добору стійких мікроорганізмів і водоростей, а також створення експериментальних біокрастових систем для стабілізації та поступового відновлення забруднених і деградованих ґрунтів.
Міжнародна дослідницька робота у Фрайберзі є важливим кроком у розвитку наукової школи кафедри ЕТЗНС. Вона поєднує актуальні екологічні завдання, сучасну лабораторну підготовку молоді та розширення європейського партнерства НТУ «Дніпровська політехніка». Побажаємо команді продуктивної роботи, цікавих експериментальних результатів і нових спільних наукових проєктів!
