Навчально-технологічна практика бакалаврів спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища», спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості та підготовку фахівців за управлінським (виробничим) напрямом діяльності і є невід’ємною складовою частиною навчального процесу.

Під час проходження практики студент набуває навичок та вмінь самостійно проводити екологічні дослідження безпосередньо на промислових ділянках, що мають на меті визначення рівнів впливу діяльності окремих підприємств на об’єкти довкілля; встановлення відповідності їхньої роботи вимогам чинного природоохоронного законодавства; виявлення видів робіт, що характеризуються підвищеним рівнем небезпеки для біоти, а також розвиває здатність реалізовувати природоохоронні технологічні рішення для забезпечення сталого розвитку територій.

Мета практики: сформувати у студента професійні практичні знання, уміння і навички, необхідні для ефективного виявлення на промислових об’єктах екологічно небезпечних технологій виробництва.

Завдання практики: здобути практичні уміння і навички оцінки впливу різних технологій виробництва на стан об’єктів довкілля; навчитися обґрунтовувати ступінь відповідності наявних або прогнозованих екологічних технологій завданням збереження та відновлення навколишнього середовища.

Навчальним планом спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» передбачено проходження студентами навчально-технологічної практики терміном чотири тижні.

Об’єкти практики – промислові підприємства різних галузей промисловості, ресурсозберігаючі та енергозберігаючі технології, утилізація та рециклінг відходів тощо.

Під час проходження практики студент має можливість реалізувати свій професіональний потенціал і зарекомендувати себе як фахівець, здатний самостійно вирішувати важливі екологічні завдання, проявляти набуті навички планування й прогнозування ефективності заходів, спрямованих на збереження та відновлення об’єктів навколишнього середовища.

Завдання навчально-технологічної практики:

– закріпити теоретичні знання з вивчених дисциплін;

– ознайомитися з необхідною проектною, технічною і діловою документацією конкретного промислового підприємства (установи, організації тощо);

– ознайомитися з екологічною діяльністю підприємства щодо раціонального і комплексного використання природних ресурсів, мінеральної сировини, поводження з промисловими відходами, із заходами з охорони атмосферного повітря, очищення стічних вод, рекультивації та ремедіації земель, поліпшення економічних показників природокористування та відтворення природних екосистем.

Для опанування системою практичних умінь, вирішення певних типових задач діяльності при здійсненні виробничих функцій студент повинен:

– виконувати індивідуальне завдання, видане керівником практики;

– вести щоденник практики;

– на підставі понятійно-термінологічних основ екології, екологічних законів, опрацьовування навчальної та наукової літератури обґрунтовувати висновки, надавати професійні рекомендації, застосувати знання при формуванні заходів щодо вирішення сучасних природоохоронних проблем підприємств;

− вміти застосувати знання та розуміння з вибору (обґрунтування) методів та технологій збирання (сортування), зберігання, транспортування, видалення, знешкодження та переробки відходів виробництва й споживання, використовуючи запобіжний принцип, та оцінювання їх впливу на якісний стан об’єктів довкілля та умови проживання й безпеку людей; визначати напрямки використання корисних компонентів відходів промислових підприємств в будівництві, сільському господарстві та інших галузях економіки;

− вміти здійснювати контроль та оцінку ступеня ефективності природоохоронних заходів та застосовуваних технологій з метою визначення конкретного екологічного ефекту, економічного або соціального результату від їх впровадження на підставі знань професійно-орієнтованих соціально-економічних, природничих наук та знань сучасних методів і новітніх приладів контролю;

− демонструвати навички вибору, планування, проектування та обчислення параметрів роботи окремих видів обладнання, техніки і технологій захисту навколишнього середовища;

− вміти проводити вибір ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій захисту довкілля; визначати напрямки використання відходів промисловості в якості вторинних ресурсів; обґрунтовувати та впроваджувати альтернативних видів енергії, використовуючи поглиблені знання спеціалізованих еколого-інженерних дисциплін, фахову еколого-технічну літературу, існуючі інформаційно-пошукові системи;

− розуміти основні закономірності вибору та обґрунтування екологічно безпечних, ресурсоефективних і енергозберігаючих технологій та управління захистом навколишнього середовища, в тому числі, через системи екологічного управління екологічною безпекою.

– оформити звіт з проходження навчально-технологічної практики, затвердити його у керівника практики від підприємства, завірити печаткою і отримати письмовий відгук про результати проходження практики.

Після проходження практики студенти повинні сформувати наступні професійні навички та уміння:

– контрольні – уміння здійснювати екологічне обстеження діяльності підприємств на відповідність вимогам чинного природоохоронного законодавства; контролювати вміст та обсяги забруднювачів у навколишньому середовищі;

– інженерні – уміння відокремлювати види діяльності, що представляють підвищену небезпеку для довкілля; виконувати еколого-інженерні розрахунки та розробляти проект заходів щодо запобігання проникненню забруднюючих речовин у природне середовище;

– технічні – уміння використовувати інформаційні технології і сучасну комп’ютерну техніку з метою створення баз даних та обробки екологічної інформації;

– просвітницькі – уміння вести пропаганду екологічних знань і природоохоронних заходів у всіх сферах суспільної діяльності.

Павличенко А.В., Борисовська О.О. Навчально-технологічна практика. Методичні рекомендації для студентів спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» [Текст] / А.В. Павличенко, О.О. Борисовська; НТУ «Дніпровська політехніка». — Дніпро: НТУ «ДП», 2019. — 30 с.