Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

Ландшафтно-екологічна навчальна практика забезпечує формування знань та навичок необхідних для професійного зростання, подальшого успішного навчання та проходження виробничих практик здобувачами вищої освіти.

Практика проводиться на другому курсі і передбачає закріплення та поглиблення знань, отриманих студентами в процесі вивчення циклу теоретичних дисциплін, формування у них практичних навичок з виявлення факторів, що визначають стан природно-територіальних систем, ландшафтно-біологічного різноманіття, ознайомлення зі структурою та функціонуванням екосистем різного рівня та походження, антропогенним впливом на них та напрямами забезпечення раціонального природокористування. Практика складається з циклу екскурсійних маршрутів на ділянки природних та промислових територій, а також камеральної обробки зібраних матеріалів в лабораторіях на базі кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища.

Практика здобувачів вищої освіти передбачає безперервність та послідовність її проведення для отримання необхідного обсягу практичних навичок і умінь.

Мета практики полягає у формуванні у студентів професійних компетентностей, необхідних для вивчення структури, динаміки та екологічного стану природно-територіальних комплексів, характерних для території обраного регіону (району), дослідження паркових і лісопаркових ландшафтів за певними екологічними критеріями та визначення напрямів забезпечення їх раціонального використання та при необхідності відновлення.

Навчальним планом освітньо-професійної програми «Екологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 101 «Екологія» передбачено проходження студентами ландшафтно-екологічної навчальної практики терміном чотири тижні.

Визначено наступні завдання практики:

1. Ознайомлення з діагностичними ознаками ландшафту та його морфологічними складовими, особливостями класифікації та визначення ступеня змін ландшафтів під впливом антропогенної діяльності.

2. Ознайомлення з особливостями культурних ландшафтів та фітомеліоративними функціями рослин у населених пунктах.

3. Проведення ландшафтно-екологічної оцінки стану ландшафтів на обраних досліджуваних ділянках.

4. Визначення видового складу дерев і чагарників та умов їх зростання на досліджуваних ландшафтах.

5. Дослідження трав’яного ярусу рослинності, визначення його видового складу, проективного покриття, ценотичної приналежності, екологічної групи трав’янистих рослин.

6. Узагальнення зібраних даних та матеріалів, підготовка та захист звіту про проходження практики.

Під час проходження практики студент має можливість проявляти набуті навички планування й прогнозування ефективності заходів, спрямованих на збереження та відновлення компонентів ландшафтів.

Виконання запропонованих рекомендацій дозволить студенту спланувати свою професійну діяльність у напрямку вибору оптимальних методів та інструментальних засобів з проведення досліджень, збору та обробки екологічних даних, виявлення факторів, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття, визначення основних антропогенних факторів впливу на довкілля і засобів їх мінімізації та впровадження систем раціонального природокористування.

Після проходження практики студенти здобувають наступні практичні уміння і навички з:

- виявлення факторів, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття;

- дослідження компонентів ландшафту: гірські породи, кліматичні, гідрологічні й ґрунтові умови, рослинний та тваринний світ тощо;

- застосування методик вивчення умов та закономірностей формування й змін екологічних ситуацій в межах окремих природно-територіальних комплексів;

- застосування методів збирання, обробки та інтерпретації результатів екологічних досліджень;

- виявлення та інвентаризації джерел негативного впливу промислових об’єктів на екологічний, санітарно-гігієнічний та естетичний стан компонентів навколишнього середовища;

- оцінки рівнів антропогенного навантаження на рекреаційні зони міста;

- застосування методик та програмного забезпечення з картографування природно-територіальних комплексів;

- застосування програмних засобів, ГІС-технологій та ресурсів Інтернету для інформаційного забезпечення екологічних досліджень;

- проведення цільових індивідуальних та колективних екологічних досліджень;

- самостійної та командної роботи задля отримання результату з акцентом на професійну сумлінність та відповідальність за прийняття рішень.

В окремих випадках студенти мають можливість за індивідуальним планом проводити дослідження природних та техногенних ландшафтів за місцем проживання.

Ландшафтно-екологічна навчальна практика. Методичні рекомендації для студентів освітньо-професійної програми «Екологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 101 «Екологія» [Текст] / І.Г. Миронова, А.В. Павличенко, В.В. Федотов; НТУ «Дніпровська політехніка». – Дніпро: НТУ «ДП», 2019. – 32 с.

Сервіси

Розклад

Соціальні мережі

Facebook
YouTube

Інформаційне партнерство

Прес-центр
Закон про вищу освіту
© 2006-2024 Інформація про сайт