Засолення земель постає наразі глобальною екологічною проблемою людства, яка пов'язана з накопиченням надмірної кількості розчинених солей у ґрунті, що призводить до погіршення його родючості та придатності для агропромислового використання.
Професор кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища Олександр КОВРОВ отримав унікальну можливість провести дослідження в університеті прикладних наук Циттау / Герліц (Німеччина) щодо застосування особливих видів галофітних рослин для десалінізації земель. Дослідження проводились в рамках гранту Німецької служби академічних обмінів (DAAD) за програмою «Наукові стажування для викладачів університетів та науковців». Протягом жовтня-листопада 2024 р. проф. Ковров О.С. працював у складі німецької команди науковців, досліджував інноваційні підходи в галузі екологічних технологій і фіторемедіації земель в гірничопромислових регіонах, опановував методики біотестування та оцінки впливу засолених земель на стресостійкість рослин.
Для цього було запроваджено лабораторний біотест з рослинами-солеросами для десалінізаціії земель, який має прикладний аспект для фіторемедіації деградованих територій. Рослини-солероси (галофіти) – це рослини, які здатні рости і розвиватися на засолених ґрунтах із високою концентрацією солей. Вони мають спеціальні адаптації, які дозволяють їм витримувати несприятливі умови, пов'язані з підвищеним осмотичним тиском, токсичністю іонів солей та недостатнім водозабезпеченням.
Екологічне значення солеросів полягає у виконанні важливих функцій у природних та антропогенних екосистемах, зокрема у засолених ґрунтах і регіонах із екстремальними умовами. Вони сприяють стабілізації ґрунту, підтриманню біорізноманіття і можуть використовуватися у біоремедіації та сільському господарстві.
В якості таких солелюбивих рослин можуть застосовуватись на пракиці відомі фіторемедіанти:
· Солерос європейський (Salicornia europaea): трава, яка росте на берегах солоних водойм.
· Тамарикс (Tamarix): дерево або кущ із високою солестійкістю.
· Кермек (Limonium): рослина, що росте на засолених луках.
· Айстра солончакова (Aster tripolium): представник солонцюватих зон.
Цікаво, що використання таких галофітних рослин дозволяє зібрати з 1 гектара близько 500 кг солі за сезон, що має прикладне значення для відновлення родючості земель.
То ж, отримання міжнародного досвіду в сучасній геоекологічній лабораторії європейського рівня дало можливість проф. Олександру Коврову впровадження в навчальний процес кафедри ЕТЗНС нового контенту дисциплін «Біомайнінг» та «Техноекологія», а також розширити перспективи подальшого співробітництвав рамках спільних дослідницьких проектів за участі аспірантів.
Наші екологи – на варті чистоти планети!